Зірки та золотий пісок, Віра і «Мрія»
Маленькі принци та принцеси. Вимушені блукачі, вони залишили рідні домівки, бігли в чужу землю. Бо у рідній країні йде війна. Як і вісімдесят років тому, коли Антуан де Сент-Екзюпері вперше розповів про зоряну інопланетну дитину, яка шукала у чужих світах відповіді на болючі питання.
На початку нового року українська школа «Мрія» у Швейцарії запросила дітей та дорослих в Цюрих на шоу пісочної анімації «Маленький принц». «Швейцарія для всіх» побувала на виставі та познайомилася з художницею, її доля схожа на казку.
Віра Сивороткіна народилася та виросла у Херсоні. У школі їй було нудно, перебиралася з класу до класу на трійках із бубонцями. Вчителька математики відвела дівчинку до художньої студії — мрії повинні збуватися. Далі були феєрверки перемог, Херсонське училище культури, Київський університет культури і мистецтв, модна студія боді-арту та фантазійного костюма у столиці України, гастролі з шоу пісочної анімації у США та ОАЕ, ексклюзивні пісочні шоу для таких брендів як Bosch, Volvo, Nissan, JTI, AICE та інших, знаменитий фестиваль у Krystallpalast у Німеччині та запрошення до США.
Весь 2013-й рік Віра жила в Лас-Вегасі, зривала овації в яскравих спектаклях «Zarkana» Cirque du Soleil. Тільки-но повернулася до Києва, американський продюсер знову терміново викликав її в США — у вогнів рампи свої закони. Полетіла навколо землі через часові пояси до мільйонів глядачів. А там у світлі софітів під музику та блиск прямо на сцені знепритомніла. Такі нещастя лякають артистів, але не публіку: шоу має продовжуватися! Контракт залишився чинним. Віра Сивороткіна дивувала людей магічним мистецтвом у чертогах Cirque du Soleil вісім років, зокрема у двох феєричних турах Латинською Америкою.
В Америці добре, а в Україні краще, тим більше, мама в Херсоні відзначила 70-річчя. У Віри підростали двоє дітей, вона хотіла третього — мрії мають збуватися. Купила простору квартиру в передмісті Києва в Ірпені у новобудові на 10-му поверсі — їй подобається, коли за вікнами небо, тепер уже сама відкрила студію для юних художників, старі зв’язки обіцяли нові можливості. Коли російські агресори два роки тому вторглися до України, Віра виступала зі спектаклями пісочної анімації на Мальдівах. Контракт наказував артистці будити уяву і дарувати чудові мрії, а серце заливалося сльозами. На щастя, її сім’я була у безпеці.
Гастролі мали продовжитися влітку у Швейцарії. А доля розпорядилася інакше. За два дні до початку сезону в пожежі згорів майже весь цирк «Clowns & Kalorien» у комуні Нойхаузен-на-Рейнфалі. Причини досі з’ясовуються, на щастя люди залишилися цілими. Замість знищеного вогнем, господарі цирку купили українській артистці новий реквізит. Швейцарія надала Вірі та її близьким статус захисту S. Сім’я із чотирьох осіб тулилася у цирковому вагончику. Поки на вулиці тепло — жити можна, а прийшли холоди — зуб на зуб не потрапляв, спали одягненими. Коли швейцарська соціальна служба допомогла знайти квартиру поблизу Шаффхаузена на сьомому поверсі, відчула себе майже на сьомому небі — звісно ж, що у світі добрих людей набагато більше, ніж злих.
Віра проклинає агресора та війну, але не провидіння. Вівчає німецьку мову, пише картини, вигадує нові сценарії пісочної анімації, мрії повинні збуватися. У вікна дивиться небо. Минулого літа артистку запросили з пісочним шоу на український фестиваль «Фенікс». Там вона познайомилася з активними та талановитими людьми з української школи «Мрія». Новий спектакль пісочної анімації «Маленький принц» виник у співтворчості: закадровий текст українською записав Корній Демидюк із Рівненського театру ляльок, музичне оформлення зробив Дмитро Ситніков. Прем’єра пройшла в Цюриху в першу суботу січня у Kino Xenix при переповненій залі.
Золотий пісок та світло, талант художниці Віри Сивороткіної намалювали загадкову історію маленького зоряного мандрівника. Допитливий та проникливий, він відвідав різні загублені куточки Всесвіту та познайомився з королем, честолюбцем, пиякою, ділком, ліхтарником, географом. А на дивній планеті Земля знайшов мудрого друга лиса, навчився бачити серцем та відповідати за свої вчинки. Після чого повернувся на свою рідну маленьку планету, до улюбленої троянди — українська артистка по-новому розповіла стару французьку алегорію-казку. Вона про те, що мир та благополуччя скоро повернуться до України.
А в орегіналі твору, за задумом Антуана де Сент-Екзюпері, фінал «Маленького принца» не визначено — як майбутнє. Письменник і військовий льотчик він мріяв про мир і міг уникнути фронту. Але вирішив інакше: «Я повинен брати участь у цій війні. Все, що я люблю, — під загрозою. У Провансі, коли горить ліс, всі, кому не байдуже, хапають відра і лопати. Я хочу битися, мене змушують до цього любов та моя внутрішня релігія. Я не можу залишатись осторонь і спокійно дивитися на це». 31 липня 1944 року Сент-Екзюпері не повернувся з розвідувального польоту. А мир та добробут до його рідної Франції незабаром повернулися.
…Закінчилася вистава, запалилося світло, згасли зірки та музика, спорожніла зала. Ніжні крихти золотого піску лягли спати до пори в прозору ємність. Разом з нею один за одним у великій чорній артистичній валізі сховалися чарівна лампа й скло, чудодійні червоні квіти та покривала, чарівні атрибути та обереги дивовижного мистецтва світла й тіні, «Маленький принц», інші чудові фантазії, добрі та мудрі казки про справжнє життя.
Сьогодні 698-й день повномасштабного вторгнення Росії до України. Руйнівній, кровопролитній, жорстокій війні скоро два роки. 520 українських дітей загинули, 1196 поранені. Мільйони українців стали біженцями. У Швейцарії зараз мешкають майже 66 тисяч тимчасових переселенців з України. Близько 56% українців, які знайшли в чужій гостинній землі захист від війни, — це сім’ї, до того ж кожна друга серед них — самотні матері з дітьми чи сім’ї у розлуці з батьком та чоловіком. Вони живуть мрією про мир, дбайливо зберігаючи у схованках душі любов до Батьківщини.
Рідна мова та культура завжди поруч із людиною. Цієї весни українська школа «Мрія» розпочне у Швейцарії свій третій навчальний рік. У трьох філіях у кантоні Цюрих навчаються близько трьохсот українок та українців різного віку: від малечі до старшокласників. Статус Heimatliche Sprache und Kultur (HSK) дозволяє переносити оцінки до стандартного швейцарського атестату. Загалом у різних швейцарських кантонах працює десяток українських шкіл. Переоцінити це неможливо — освіта та мистецтво зближують людей швидше і надійніше, ніж найграмотніші циркуляри.
Швейцарія відкриває для себе українську культуру, а українці — швейцарську. Для мистецтва завжди достатньо часу та простору. Віра Сивороткіна мріє показати «Маленького принца» та інші зіркові пісочні шоу швейцарському глядачеві. «Мене схвилювала зворушлива історія маленької дівчинки Хайді. Живучи у Франкфурті, вона сумує за улюбленим дідусем та рідними Швейцарськими Альпами, — каже артистка. — Швейцарська письменниця Йоханна Спірі півтора століття тому дуже точно описала почуття, котрі люди, які рятуються від війні в чужих країнах, переживають сьогодні».
- Поворот, которого не было. Фильм ФБК «Предатели» - 4 мая 2024
- Полвека на воплощение мечты. Парк Бруно Вебера - 1 мая 2024
- Восемь любящих женщин ищут убийцу - 24 апреля 2024
Зображення:
Спектакль пісочної анімації «Маленький принц». Артистка Віра Сивороткіна. У взаємодії з українською школою у Швейцарії «Мрія». Цюрих, 6 січня 2024 г. (© Українська школа «Мрія» у Швейцарії)
Артистка шоу пісочної анімації Віра Сивороткіна. Цюрих, 6 січня 2024 г. (© schwingen.net)
Спектакль пісочної анімації «Маленький принц». Артистка Віра Сивороткіна. У взаємодії з українською школою у Швейцарії «Мрія». Цюрих, 6 січня 2024 г. (© schwingen.net)
Додатково:
На YouTube
Поделитесь публикацией с друзьями